Сонечко

Прийшов той день,
? сонечко востало
На люд др?бний
Вогнем сво?х св?чок.
Воно втомилось
? не спочивало.
Воно – життя!
Життя лише одно!
Ти розлютив його.
Тепер за все отримуй
Цей безлад, мотлох, хлам,
Смерть тисяч покол?нь.
Ти не вбер?г його –
За це тепер страждай
Кр?зь стог?н, плачи, голос?ння,
Бо загубив людське ти покол?ння.
Не зна? Сонце, що таке пощада!
Тепер воно – дитина Ада.
А ти, як хочеш жить у мир?,
Не будь таким лихим з ус?ми.
Хай краще Ти – не сонечко стражда?!
Людина в Сонця силу забира?.
Твоя провина – безлад на Земл?.
Настали ? для не? лиха дн?.
? мить одна, ? ? одна над?я.
Зум??ш т?льки ти цей безлад подолать.
Бо знай, у цьому св?т? ти – Людина
? за тобою виб?р: гинуть – помагать.
Лиш ти один у цю лиху годину,
У мить одну все можеш зупинить.
Зроби ж цей виб?р, любий милий сину.
Чи жити нам, чи Землю загубить.
Врятуй ??! Скор?ше, швидше, швидше!
Бо у тво?х руках ?? судьба.
Повинен бути ти за вс?х г?дн?ший,
Закони вс? вершить твоя рука.
Коли не ти, то хто ?й допоможе
У час скрутний свободи досягти?
Поквапся, друже, ? невдовз?, може,
П?д?йдеш до сво?? ти мети.
?ди! Хоч нав?ть зверху пада? кам?ння.
?ди кр?зь грози, бур?, ураган.
?ди! Щоб врятувати наше покол?ння,
Не потрапляючи у злидн?в той капкан.
Не будь же тим, ким ти не хочеш бути.
Поквапся, як не згас вогонь життя.
На ц?й Земл? вир?шувати людям,
Хто винен ?, хто прав ? хто не прав.
Чому ж не д??ш ти?
Чому ти зупинився?
Х?ба цьому тебе закон навчав давно?
Даремно р?д людський на ц?й Земл? ганьбився,
Щоб викинути все, як у в?кно?
Н?! Це неправда! Я тоб? не в?рю!
То д?й же швидше, поки ма?ш час!
Або невдовз? в?д Земл? лишиться
Лиш те, що не побачить жоден з нас…