Летiть, думки

Лапатих ос висп?вують ро?,
Збиваючись у б?лу колотнечу…
Думки смалк? розвихрили мо? –
Хурделити я ?м не заперечу.

Лет?ть, думки, в заобр?йн? св?ти,
Обсядьте густо золот? дерева.
Ви ж так зум?ли душу напекти,
Що та, як рана, зболено-рожева.

?з лавочки змету синяву т?нь
? витопчу сн?ги крихк? до хруму…
Я змерзла в?д невдач ? в?д пад?нь,
В?д спогад?в ? в?д мелод?й суму.