Зимова здибанка

Вокзали, сн?ги ? рупори…
В?конт в?д?йде в?д ступору,
Змете конфет? з-п?д ком?ра –
(Ревнива жона с?че!)
Куценьке д?воче платтячко
Дов?ку йому не бачити,
Бо зась Казанов? хворому
Усе, що п?д тим плащем.

Його Коломб?на-лялечка,
Його куртуазна кралечка,
Його од?озна стервочка
Метне золотим хвостом…
Дорога на Сих?в стелиться,
Амурчик уже й не телиться,
? сн?г за в?кном метелиться,
? вариться суп з котом…

2008

Метки:
Предыдущий: Любисток i мята
Следующий: Запов т Т. Шевченка мокшанською мовою переклав Мак