Агов

Агов!!!...Агов!!!... Луна не повернула голос.
Криниця проковтнула звуки...Звуки, звуки...
Десь там у глибин?, на дн?, нуртують сили,
гаснуть дн? з ясними зорями в зен?т?.
А пот?м виринають зненацька в час,
коли Зоря сховалася за оковиду край.

У пору цю на цямрину с?да? м?й янгол-охоронець.
Арлек?н бл?дий умощу?ться поруч...
? тихо так ста?,
що чутно як краплинонька летить,
з в?дра з?рвавшись...

Послухаймо цю тишу.
То янгол з арлек?ном бес?ду ведуть.
?м не потр?бн? звуки...


-------
?2004 - 2011 Ingvar Olaffson

Метки:
Предыдущий: Poison
Следующий: Eine sagenhafte G schichte