Останнiй листок

11.11.17
Вже ледве висить за вiкном лист останнiй,
А хвора шепоче, як те заклинання:
?Якщо той листочок додолу впаде,
То смерть iз собою мене забере?
Листочок тримався, та вiтер – мiцнiший.
Без листя навколо враз стане свiтлiше.
Вже скоро настане пора заметiлi.
I танули сили в тендiтному тiлi.
Та друзi вир?шують: ?й ще не час.
Нi, в юнiй особi вогонь ще не згас!
Лиш погляди – i не потрiбнi слова.
Бажанням рятунку горить голова.
За нiч довжелезну та буря минула,
?Я жити лишилась? - Джонсi збагнула.
А лист за вiкном – наче бурi не бачив,
?й нове життя вiн собою вiдзначив.
?Тебе не диву?, що вiн не тремтить?? -
До Джонсi звернулася Сьюзi за мить.
Тодi в бурю Берман малюнок створив:
Напише шедевр – вiн давно говорив.
***
А Берман назавжди закрив сво? очi
Куди ж вiн виходив жахливо? ночi?
Пiд зливою й вiтром листок малював,
Щоб той для всiх вiру в життя дарував.