Маленька iсторiя
Дуже веселе опов?дання. Але, обережно, у ньому ? обсценна лексика. Кому дал?, без коментар?в.
--------------------------------------
Маленька ?стор?я про куп?влю будинку у передм?ст? Яремча.
— Честь, м?й друже, дуже дякую за твого листа, при?мно, що не забува?ш писати мен? на Е-мейл. Чув, ти хочеш купити будиночок у горах? Я радий, що тв?й б?знес дозволя? так? при?мн? др?бнички. Ти зна?ш, я також колись купив соб? дерев'яну хатинку поблизу Яремча. Але давай розпов?м про все за чергою.
2-е серпня.
— Ми пере?хали ус??ю родиною у наше нове помешкання. То такий невеликий дерев'яний будинок за сто метр?в в?д головно? дороги у мальовничому м?сц? помежи Карпатських г?р. Довкола височенн? дерева, справжн?й живий л?с. Краса, в?д яко? очей год? в?двести. А коли випаде сн?г, те м?сце стане б?лою казкою, — думалося мен?.
4-е жовтня.
— Карпати поблизу Яремча, то напевно найкрасив?ше м?сце у всьому св?т?. Таку досконал?сть, поза сумн?вом, м?г створити лише Бог. Усе листя на деревах зм?нило кол?р ?з зеленого на жовтогарячий ? червоний. Л?с став ще красив?ший н?ж тод?, коли я побачив його вперше. На вих?дн? ходив у гори, де натрапив на двох олен?в. Не даремно ?х називають "благородними". То ? дуже красив? ? грац?йн? зв?р?. Найкрасив?ш? з ус?х, як? я коли-небудь зустр?чав. Я опинився наче у раю! Боже, як мен? тут подоба?ться! Карпати, то ? найкрасив?ш? гори у св?т?!
11-е листопада.
— Минуло? ноч? випав сн?г. Я прокинувся, а за в?кном нашого будиночка усе довкола вкрилося б?лою ковдрою. Неперевершено красивий вигляд, як ?з р?здвяно? поштово? в?дкритки.
Я н?коли не думав, що зможу торкнутися т??? краси, б?льше того, жити у н?й. Ми тепло одягнулися ? вийшли назовн?. Треба було в?дгорнути сн?г з? сх?дц?в ? прокидати п?д'?здну дорогу. ?з рум'янцем на обличч?, жартуючи ? рад?ючи життю, за дв? години ми д?йшли до головно? дороги. А пот?м ще гралися, кидаючи сн?жками. Я виграв т? змагання, бо мо? сн?гов? кульки лет?ли подал? вс?х. Згодом був веч?р у раю, де ми сид?ли перед палаючим кам?ном, слухали музику та пили файнюцьке пиво м?сцево? броварн?.
— Коли вже добре стемн?ло, дорогою про?хав сн?гоочищувач. Сво?м плугом в?н завалив наш за?зд мокрою важкою кашею, тому ми знову взялися за лопати та п?шли розчистити те безстидство.
Суперспорт! Я кохаю цей чар?вний край, я кохаю Карпати ? Гуцульщину та ?? гуцул?в!
12-е грудня.
— Минуло? ноч? в чергове падав сн?г. Стало ще красив?ше. Але я знову вимушений шуфлювати в?д нашого будиночку аж до дороги. А трактор ?з плугом, наче чекав поки я зак?нчу гребти, п?д’?хав ? завалив за?зд десь на п?в метра в?д земл?. Мус?в продовжити кидання. Але, я все ж дуже люблю сво? нове житло!
19-е грудня.
— Вкотре випав великий сн?г. З огляду на непро?зну дорогу, я не зм?г ви?хати ?з дому ? через це не потрапив на роботу. Але н?ц з того. ? телефон, ?нтернет, ус? справи залагодив ? взявся за розкидання сн?гу. К?нець дня, в?дчуваю страшенну втому. Говорячи чесно, пост?йна робота лопатою почала мене д?ставати. До всього щастя дошкуляв сво?ю ?здою той триклятий трактор ?з в?дсн?жувальним плугом.
22-е грудня.
— Минуло? ноч? довкола нападало ще б?льше того б?лого г?вна. Я вже геть втомлений. Мо? долон? густо вкрилися нагн?тами ? болючими червоними водяними пухирями, а на додачу той трактор. В?н напевно т?льки ? чека?, поки я зак?нчу в?дкидати сн?г, щоб вкотре його нагорнути на м?й за?зд. А той тракторист — справжн?й скурвий син!
29-е грудня.
— Веселих розпердолених свят! Я розсилаю ус?м в?тальн? еС-еМеС-ки
Довкола ще б?льше нападало цього г?вняного сн?гу. В?н ?де ц?л?с?нький день ? усю н?ч. А той тракторист, наче навмисно, все ?здить що дв?-три години попри нас ? загорта? дорогу до мене. Кажу чесно, як зловлю, то вб’ю того ***! ? ще, не розум?ю, чому, як у м?ст?, не посипають дорогу ? сн?г с?ллю, щоб розтопити то замерзле слизьке г?вно?!
2-е с?чня.
— Знову ц?лу н?ч падало то г?вняне, б?ле куревство. Нав?ть не висовую носа ?з будинку, за винятком часу, коли треба в?дкидати сн?г ?з т??? ?бано? дороги. А ще, я майже ц?лий день стою у в?дом?й ?з ?Камасутри? поз?, що зветься – ?ст?йка раком?. Та шуфля на н?ц забрала мою потенц?ю. ?Нерухом?сть? оживала лише тод?, коли чула, як дорогою пердолить трактор ?з тим сраним трактористом. Наше авто перетворився на велику сн?гову кучугуру, через це я м?г ?здити лише до сраки. А на додачу до всього хорошого, метеоролог знову пооб?цяв той г?вняний сн?г у розм?р? двадцяти п’яти сантиметр?в. Можете лише порахувати, ск?льки цього щастя впаде на мою б?дну ?нтел?гентну дупу?
3-? с?чня.
— Але той ?баний скурвий син метеоролог помилився! Випало не двадцять п’ять, як об?цяв, а ц?лих в?с?мдесят сантиметр?в того б?лого ? пухкого куревства. ? я знову пердолив його лопатою аж до вечора. В один момент мен? почало зда?тися, що усе це летюче ****ство не розтопиться й до липня! Останн?м часом трактористу зовс?м м?ч у голову вдарила, в?н пост?йно був п’яний ? з цього ?здив дорогою, мов би бик поцяв ? на щастя таки загруз у як?йсь велик?й кучугур? ? б?льше не м?г ?хати. Тому, той ***-недоносок п?шов шукати лопату, щоб в?дкопатися ? натрапив на мене. Я хот?в його одразу вбити, але передумав, бо вир?шив сказати, що вже поламав в тому сраному сн?гов? ш?сть шуфельок, а останню сьому поламаю об його тупу, дурну голову.
7-е с?чня.
— Нарешт? ви?хав на невелик? закупи до м?сцевого магазину. Придбав до столу ус?лякого святкового краму, а коли повертався, то чергова страшна пердола вже чекала на мене. А, курва, щоб йому верба в срац? виросла! Той олень, якого я бачив у л?с? в****ячився у мо? авто ? зробив шкоди щонайменше на чотири тисяч?. Мен? зда?ться, що той по?баний зв?р ? *** ?з трактора, вони змовилися мен? нашкодити. Тепер я точно знаю, що ус?х олен?в треба на *** повистр?лювати, щоб вони не кидалися на людей, як то робить громадська курва.
3-? травня.
— Аж тепер зм?г завезти сво? побите авто до майстерн? на ремонт. Не пов?рите, воно дуже заржав?ло в?д яко?сь клято? сол?, якою, однак видно, хтось таки посипав дорогу. Маю п?дозру, що то вноч? тракторист м?ччю окроплював мо? авт?вку, аби воно швидше з?ржав?ло.
Неподал?к майстерн? стояв вже в?домий мен?, ?баний трактор, а б?ля нього уже ?нший вод?й. Той, старий, напевно ще л?ку? розпердоленого лоба ?, добре, що п?сля струсу м?зк?в втратив пам’ять, бо ще би мав сид?ти за того дурного ц?па.
25-е травня.
Я продав купу того дерев’яного лайна якомусь вифарбуваному старому пациков? з? столиц?. Той дуже зрад?в, бо безупинно перд?в губами, що усе життя складав т? г?внян? грош?, аби на стар? роки сид?ти ? п?дсвистувати задом десь на пов?трю у т?й гнил?й халуп?.
Але певно в час? той *** здиву?ться, та н?, буде вражений, коли той перший *** вийде ?з л?карн? ? при?де нагортати сн?г на дорогу попри ту запердолену гнилу купу ломаччя у горах.
Я ж повернувся до свого улюбленого м?ста, у свою затишну квартиру ? зараз не можу зрозум?ти, як хтось, хто ма? хоч краплину здорового глузду може жити у тому задуп’?, на замерзл?й ? засипан?й сн?гом карпатськ?й г?рськ?й полонин?, хоч би як би там не було красиво!
--------------------------------------
Маленька ?стор?я про куп?влю будинку у передм?ст? Яремча.
— Честь, м?й друже, дуже дякую за твого листа, при?мно, що не забува?ш писати мен? на Е-мейл. Чув, ти хочеш купити будиночок у горах? Я радий, що тв?й б?знес дозволя? так? при?мн? др?бнички. Ти зна?ш, я також колись купив соб? дерев'яну хатинку поблизу Яремча. Але давай розпов?м про все за чергою.
2-е серпня.
— Ми пере?хали ус??ю родиною у наше нове помешкання. То такий невеликий дерев'яний будинок за сто метр?в в?д головно? дороги у мальовничому м?сц? помежи Карпатських г?р. Довкола височенн? дерева, справжн?й живий л?с. Краса, в?д яко? очей год? в?двести. А коли випаде сн?г, те м?сце стане б?лою казкою, — думалося мен?.
4-е жовтня.
— Карпати поблизу Яремча, то напевно найкрасив?ше м?сце у всьому св?т?. Таку досконал?сть, поза сумн?вом, м?г створити лише Бог. Усе листя на деревах зм?нило кол?р ?з зеленого на жовтогарячий ? червоний. Л?с став ще красив?ший н?ж тод?, коли я побачив його вперше. На вих?дн? ходив у гори, де натрапив на двох олен?в. Не даремно ?х називають "благородними". То ? дуже красив? ? грац?йн? зв?р?. Найкрасив?ш? з ус?х, як? я коли-небудь зустр?чав. Я опинився наче у раю! Боже, як мен? тут подоба?ться! Карпати, то ? найкрасив?ш? гори у св?т?!
11-е листопада.
— Минуло? ноч? випав сн?г. Я прокинувся, а за в?кном нашого будиночка усе довкола вкрилося б?лою ковдрою. Неперевершено красивий вигляд, як ?з р?здвяно? поштово? в?дкритки.
Я н?коли не думав, що зможу торкнутися т??? краси, б?льше того, жити у н?й. Ми тепло одягнулися ? вийшли назовн?. Треба було в?дгорнути сн?г з? сх?дц?в ? прокидати п?д'?здну дорогу. ?з рум'янцем на обличч?, жартуючи ? рад?ючи життю, за дв? години ми д?йшли до головно? дороги. А пот?м ще гралися, кидаючи сн?жками. Я виграв т? змагання, бо мо? сн?гов? кульки лет?ли подал? вс?х. Згодом був веч?р у раю, де ми сид?ли перед палаючим кам?ном, слухали музику та пили файнюцьке пиво м?сцево? броварн?.
— Коли вже добре стемн?ло, дорогою про?хав сн?гоочищувач. Сво?м плугом в?н завалив наш за?зд мокрою важкою кашею, тому ми знову взялися за лопати та п?шли розчистити те безстидство.
Суперспорт! Я кохаю цей чар?вний край, я кохаю Карпати ? Гуцульщину та ?? гуцул?в!
12-е грудня.
— Минуло? ноч? в чергове падав сн?г. Стало ще красив?ше. Але я знову вимушений шуфлювати в?д нашого будиночку аж до дороги. А трактор ?з плугом, наче чекав поки я зак?нчу гребти, п?д’?хав ? завалив за?зд десь на п?в метра в?д земл?. Мус?в продовжити кидання. Але, я все ж дуже люблю сво? нове житло!
19-е грудня.
— Вкотре випав великий сн?г. З огляду на непро?зну дорогу, я не зм?г ви?хати ?з дому ? через це не потрапив на роботу. Але н?ц з того. ? телефон, ?нтернет, ус? справи залагодив ? взявся за розкидання сн?гу. К?нець дня, в?дчуваю страшенну втому. Говорячи чесно, пост?йна робота лопатою почала мене д?ставати. До всього щастя дошкуляв сво?ю ?здою той триклятий трактор ?з в?дсн?жувальним плугом.
22-е грудня.
— Минуло? ноч? довкола нападало ще б?льше того б?лого г?вна. Я вже геть втомлений. Мо? долон? густо вкрилися нагн?тами ? болючими червоними водяними пухирями, а на додачу той трактор. В?н напевно т?льки ? чека?, поки я зак?нчу в?дкидати сн?г, щоб вкотре його нагорнути на м?й за?зд. А той тракторист — справжн?й скурвий син!
29-е грудня.
— Веселих розпердолених свят! Я розсилаю ус?м в?тальн? еС-еМеС-ки
Довкола ще б?льше нападало цього г?вняного сн?гу. В?н ?де ц?л?с?нький день ? усю н?ч. А той тракторист, наче навмисно, все ?здить що дв?-три години попри нас ? загорта? дорогу до мене. Кажу чесно, як зловлю, то вб’ю того ***! ? ще, не розум?ю, чому, як у м?ст?, не посипають дорогу ? сн?г с?ллю, щоб розтопити то замерзле слизьке г?вно?!
2-е с?чня.
— Знову ц?лу н?ч падало то г?вняне, б?ле куревство. Нав?ть не висовую носа ?з будинку, за винятком часу, коли треба в?дкидати сн?г ?з т??? ?бано? дороги. А ще, я майже ц?лий день стою у в?дом?й ?з ?Камасутри? поз?, що зветься – ?ст?йка раком?. Та шуфля на н?ц забрала мою потенц?ю. ?Нерухом?сть? оживала лише тод?, коли чула, як дорогою пердолить трактор ?з тим сраним трактористом. Наше авто перетворився на велику сн?гову кучугуру, через це я м?г ?здити лише до сраки. А на додачу до всього хорошого, метеоролог знову пооб?цяв той г?вняний сн?г у розм?р? двадцяти п’яти сантиметр?в. Можете лише порахувати, ск?льки цього щастя впаде на мою б?дну ?нтел?гентну дупу?
3-? с?чня.
— Але той ?баний скурвий син метеоролог помилився! Випало не двадцять п’ять, як об?цяв, а ц?лих в?с?мдесят сантиметр?в того б?лого ? пухкого куревства. ? я знову пердолив його лопатою аж до вечора. В один момент мен? почало зда?тися, що усе це летюче ****ство не розтопиться й до липня! Останн?м часом трактористу зовс?м м?ч у голову вдарила, в?н пост?йно був п’яний ? з цього ?здив дорогою, мов би бик поцяв ? на щастя таки загруз у як?йсь велик?й кучугур? ? б?льше не м?г ?хати. Тому, той ***-недоносок п?шов шукати лопату, щоб в?дкопатися ? натрапив на мене. Я хот?в його одразу вбити, але передумав, бо вир?шив сказати, що вже поламав в тому сраному сн?гов? ш?сть шуфельок, а останню сьому поламаю об його тупу, дурну голову.
7-е с?чня.
— Нарешт? ви?хав на невелик? закупи до м?сцевого магазину. Придбав до столу ус?лякого святкового краму, а коли повертався, то чергова страшна пердола вже чекала на мене. А, курва, щоб йому верба в срац? виросла! Той олень, якого я бачив у л?с? в****ячився у мо? авто ? зробив шкоди щонайменше на чотири тисяч?. Мен? зда?ться, що той по?баний зв?р ? *** ?з трактора, вони змовилися мен? нашкодити. Тепер я точно знаю, що ус?х олен?в треба на *** повистр?лювати, щоб вони не кидалися на людей, як то робить громадська курва.
3-? травня.
— Аж тепер зм?г завезти сво? побите авто до майстерн? на ремонт. Не пов?рите, воно дуже заржав?ло в?д яко?сь клято? сол?, якою, однак видно, хтось таки посипав дорогу. Маю п?дозру, що то вноч? тракторист м?ччю окроплював мо? авт?вку, аби воно швидше з?ржав?ло.
Неподал?к майстерн? стояв вже в?домий мен?, ?баний трактор, а б?ля нього уже ?нший вод?й. Той, старий, напевно ще л?ку? розпердоленого лоба ?, добре, що п?сля струсу м?зк?в втратив пам’ять, бо ще би мав сид?ти за того дурного ц?па.
25-е травня.
Я продав купу того дерев’яного лайна якомусь вифарбуваному старому пациков? з? столиц?. Той дуже зрад?в, бо безупинно перд?в губами, що усе життя складав т? г?внян? грош?, аби на стар? роки сид?ти ? п?дсвистувати задом десь на пов?трю у т?й гнил?й халуп?.
Але певно в час? той *** здиву?ться, та н?, буде вражений, коли той перший *** вийде ?з л?карн? ? при?де нагортати сн?г на дорогу попри ту запердолену гнилу купу ломаччя у горах.
Я ж повернувся до свого улюбленого м?ста, у свою затишну квартиру ? зараз не можу зрозум?ти, як хтось, хто ма? хоч краплину здорового глузду може жити у тому задуп’?, на замерзл?й ? засипан?й сн?гом карпатськ?й г?рськ?й полонин?, хоч би як би там не було красиво!
Метки:
