У шафi старенькiй, у рiднiм селi

У шаф? стареньк?й, у р?дн?м сел?,
Мо? залишились св?тлини д?воч?.
? на пошарпан?й в?д давност? ст?н?,
Старий годинник вже не б’? щоноч?.

В?д крок?в заскрип?ла половиця,
? перед хатою стоять зажурено ставки.
На подв?р'? рясно вродила шовковиця,
? з яблунь стигл? падають плоди…

Вже з плином л?т хатина похилилась,
? зачекались на господар?в сади.
Гн?здечку р?дному низесенько вклонилась,
Як жаль, що не стр?чають вже батьки.

Тепер ?х д?м далеко за межею,
Де зах?д сонця полем майорить.
Несу до н?г батьк?в я з?рвану л?лею,
? з ними довго – довго буду говорить…

Метки:
Предыдущий: Sonne und Lust
Следующий: Маленька iсторiя