Зимова нiч

Зимова н?ч приспала все навкруг,
Завадивши майстерно потепл?нню.
Замовк ? в?тер в?д сонливих фуг,
Ледь-ледь кружляв примарливою т?нню.

Пройшлася берегом притихло? р?ки,
Мабуть, весняна пов?нь ?й вже сниться.
Розсипала ясним зерном з?рки,
Немов л?хтарик, запалила м?сяць.

Свинцева височ?нь, так схожа на граф?т,
Мигт?ла в?д алмазного нас?ння.
А н?ч вслухалась у безлюдний св?т
? мимох?дь вдивлялася у в?кна.

Замр?яно прис?вши в самот?
На лав?, що стояла сиротливо,
Н?ч задр?мала в сонн?й н?мот?,
Уловлюючи шерехи чутливо...