Лев ТолстойЛевко Дебелий

Лев Толстой--Левко Дебелий

А ще у нас Левко Дебелий,
То по москальскi Лев Товстий
Вiн полюбляв мадмуазелей,
Кружляв по вулицях босий.

Дебелий жив в Яснiй Полянi,
Не жер нi м;ясa, та нi птах,
Охоче грав на барабанi,
Та залицявся до дiвах.

Його дружину звали Софа,
Вона йому зварила кофе,
Вона була жiнка свiдома,
Помер Дебелий вiд судоми.

Його з салютом поховали,
А потiм хутко повставали,
I, розриваючи кайдани,
Уперше вийшли на майдани.

У бiй веде Левко Дебелий,
Його вiрши гучнiш шрапнелей,
Тому що укра?нська мова,
Всiх мов iснуючих основа!