провидiння

провид?ння
сонячн? каракул?
т?нь списали
не котом
наплакали
розперезан?
?з п?дв?коння
пили в?кна
наче п?йло
кон?
а за шибами
немов п?д ряскою
сон замулився
покрився казкою
наче сом-вусач
слизький
? ситий
рухав зябрами
мов лег?т житом
неповторна мить
росла п?д в?ями
гран? зведен?
св?ти пос?ян?
хто там скрипа?
по серцю ходить
в душу дивиться
немов у воду
то отой
для кого
в трюми спокою
всесв?ти зм?тають
звагу крок?в ?
спл?н плете сильце
?з ц?вок зливи
а у подихах
знаходять диво
то за ним
не плачуть
але хлипають
не тримають зла
не ранять криками
в час коли
ста? в?н прикрим
як нестерпний б?ль
зда?ться звиклим
? св?ти
до найчуж?ших
сходяться
? на ти
з? смертю
в?йни водяться
т?льки кликати
його даремно
в?н вже тут
виб?лю? все темне
в?н тих?ше тиш
з розмов нел?чених
? н?жн?ше н?ж
вогонь осв?дчення
поки сом-вусач
слизький
? ситий
гра? зябрами
мов лег?т житом

1 Листопада, 2018