Я в замку своiх iлюзiй

* * *

Я в замку сво?х ?люз?й,
Високому, неприступному.
Прийди, в?дчини, зруйнуй
? св?ту яви велелюдному.

Я в замку сво?х ?люз?й
Трачу останн? сили.
Подай, – лиш в?д тебе прийму, –
Пром?нь останн?й на схил?.

Я в замку сво?х ?люз?й,
Без р?дних, близьких ? друз?в.
Даремно чекаю на тебе –
Одну з? сво?х ?люз?й.


Метки:
Предыдущий: Пiсня човняра
Следующий: Роздорiжжя, як той павук...