Приходить каяття-немаэ вороття...

Приходить каяття-немаэ вороття
В душ? лишився т?льки сум глибокий
Таке надм?ру г?рке ? важке буття.
Й розлоге н?би-то той степ широкий.
Невпинно помилки минулого гн?туть,
Нас?ннячко з?йшло -бур'ян буя?.
Гр?хи додолу, наче вербу, гнуть ? гнуть
П?д тягарем серденько аж вола?.
Знев?рена у св?т згорьована душа,
Шука? шлях ? прихисток затишний.
На все життя вона в?дчула г?ркий смак.
? щедро пожина? пл?д невт?шний.
На сполох б'? вона в останню лише мить,
Коли лиш крок залишилось до пр?рви.
Молитва в небеса, до Господа, летить.
? простяга? Бог ?й руки в?рн?...