Гикавка пропала Усмiшка

Стр?лою м?стом ?Волга” мчала,
Немов погибел? шукала...
Кермо крутила хвацько дама,
Кудись везла свого Адама.
Як той Шумахер газувала,
За 100 ? б?льше витискала.
В червон?м св?тл? св?тлофора
Вона вбачала мухомора,
Дорожн? знаки оминала,
Немов би ?х не пом?чала.
Не чула й дама , що позаду
ДА? вв?мкнуло ?серенаду”.
... Коли ж нарешт? ?Волга” стала,
Вод?йка весело спитала:
– Ну що, коханий, врятувала?
Твоя вже гикавка пропала?

Метки:
Предыдущий: Козацька
Следующий: Зiзнання Мiсяця