Зiзнання Мiсяця

В?д вроди палко? тво??
я хочу попасти в залежн?сть.
Мен? це доконче важливо,
мов злети в юнацькому сн?.
? я попадаю в залежн?сть:
ти – повна моя протилежн?сть,
? я притягаюсь до тебе.
Залежн?сть потр?бна мен?.

А врода твоя – неповторна...
А врода твоя – особлива.
На заздр?сть вс?м тим, що назустр?ч, –
розгубленим чолов?кам.
Я поруч з тобою вродливий,
бо ти аж наст?льки вродлива,
що заздр?сних сл?в вже браку?
розгубленим вщент ж?ночкам.

Та хай соб? заздрять, як вм?ють.
Та хай соб? кажуть, що хочуть.
Ти – Сонце, а я – на орб?т?,
по колу навколо лечу.
? я в?дчуваю залежн?сть,
боюсь подивитися в оч?
? М?сяцем, що провинився,
слова про любов шепочу...