Це страшне слово...

Вже трет?й р?к ?де в?йна – безжал?сна ? невблаганна,
А п?д тином сидить ? плаче – маленька сир?тка Ганна.
? плаче вона, бо забрала в?йна: у не? ? маму ? тата,
? стогне С?верська земля, п?д чоб?тьми у супостата.

Але ?дуть запекл?? бо?,
За правий берег р?дно? Десни.
Вже чути вибухи снаряд?в, ? з неба пада? земля,
? у ?Т-34ки? плавиться броня.

Гуркоче кулемет, перегр?вся автомат,
А на земл? лежить ? стогне – поранений солдат.
До нього вже товариш п?дб?га?,
Та в цю ж мить – обох снарядом накрива?.

Нема? нав?ть кому – очей закрити,
А ц?м парубкам – т?льки д?вчат любити.
Та клята в?йна ще два життя забрала,
? в братськ?й могил? – нав?к поховала.

Не побачить б?льше мати свого сина,
В?н помер за Батьк?вщину.
Все забува?ться, проходить ? мина?,
Т?льки мати – Укра?на, син?в ? дочок в?чно пам’ята?!