Нерозделённая любовь

Любов! Яке прекрасне почуття!
Це св?тло й небеса, темрява ? забуття.
Пристрасний, солодкий гр?х,
? море св?тських ут?х.
Це найпрекрасн?ше, що ? на земл?,
Бо вона св?тить ? у т?н?.
Це те, що можеш дати ?й,
Сво?й троянд? чар?вн?й.
Так, троянд?, яка красива,
Але, як та кв?тка, й норовлива.
Та дуже сильно люблю тебе я –
Моя ти пташко неземна.
? прости за вс? гр?хи,
Що запод?яв я тоб?.
Ти ж пробачиш, голубка моя,
Бо вс?м серцем люблю тебе я.
? душу я в?ддам свою
За найзапов?тн?шу мр?ю твою!
? потойб?чному св?т?, любити не перестану.
Та нав?ть у думках кривдити не стану,
Ти одна така, я про це напевно знаю
? тихенько прошепчу: ?Я тебе кохаю?.
Янголе прекрасний м?й
Я нав?ки лише тв?й.
Але, якщо раптом ти мене не любиш
? щасливою з? мною не будеш,
То т?льки скажи, ? я п?ду,
Та десь в небутт? пропаду.
Проте, знай, що я на тебе зла не тримаю
? т?льки одного тоб? бажаю,
Щоб ти зустр?ла на житт?вому шляху,
Справжню ? кохану половинку свою,
Та любила його, як люблю тебе я,
? весь в?к з ним, щасливо прожити змогла.
Ти можеш заперечити мен? на це:
?А, що ж, голодранцю, у тебе ??
Я шукаю принца з гр?шми й красою,
А ти, такий-сякий, що явля?ш собою?
Мен? потр?бно бути за чолов?ком, як за горою,
Не потр?бен ти мен?, не хочу бути з тобою.?
?Добре, а що ти скажеш мен? на те,
Яким з ним буде життя тво??
Коли в?н стане ночами гуляти,
Ти будеш сво? сльози дома проливати?
Та чи буде в?н тебе поважати
? з любов’ю н?жно ц?лувати?
А ск?льки в нього таких тенд?тних ф?алок,
З якими в?н буде зустр?чати св?танок??
?Але ж в?н буде прикраси дарувати,
На б?лому мерседес? по ресторанах катати…?
?Якщо ж тоб? подоба?ться все те,
То роби, як хочеш, бо життя тво?!
Бажаю тоб? лиха не зустр?ти
? с?м’ю тво?? мр?? створити.
Видно, в цьому лиш вина моя,
Що вс?м серцем покохав тебе я,
Хот?в все життя з ?Янголом? прожити,
А зм?г лишень ?Демона? зустр?ти,
Ну, добре, я п?шов,
Свою я в?дпов?дь знайшов!