Я роспов?м, яке гарне небоОся? зорями н?чну блакитьЯ кохаю тебе, ? наче на спов?д?Назавжди запамятаю цю митьН?чна прогулянка, собою вдовольня?Рожевим ся?вом, палають л?хтар?Прозорою водою, р?чка тихо гра?Ароматом кв?т?в в?д...

Засудженн? на втечу, в?д реальност?Минул? спогади, нав?чно зневажав Бурхлива безнад?я, то ? крайнощ? На свою долю, все наполягавЛюдину просто, вабили до рабстваВ?д чого вт?кати, якщо життя не власнеВ сво?й св?домост?, посм?хати...

Липк? долон?, в’язкий страх, на вустахХолодний мед, тво?х словахВ?дчую нав?ть скр?зь провалля, глухоту Тремтиш, безвих?дь, поглина?ш муку Завмерла, ледь дихання пронизу? тебе Тяжке, як кам?нець на ши?, хилить в землюПроштовху?...