Липки долони

Липк? долон?, в’язкий страх, на вустах
Холодний мед, тво?х словах
В?дчую нав?ть скр?зь провалля, глухоту
Тремтиш, безвих?дь, поглина?ш муку

Завмерла, ледь дихання пронизу? тебе
Тяжке, як кам?нець на ши?, хилить в землю
Проштовху? нестримно самоту
Безсилою, вселя?ться над?я

Все т?ло вимучене, все ж не полиша? в?дчай
Впала виснажена, на сире, ? чорне, кам?ння
Десь там на низу, в провалл?, безпом?чна, в шоц?
Слабка, зан?м?ла, в об?ймах суворо? ноч?

Бачити небо, в блакитн?, стомлен? оч?
Нема? сили, роняти , безвиход? сльози
На одинц? ,з тяжким нев?дступним болем
З молитвою в серц?, сповнена добро? вол?

Серце потроху, у споко? моху,
Б’?ться, ? гр?? у грудях
?з сумом, ? жалем, що часу так мало,
Скоро не стане, й трохи

Життя загублять, ц? скел?, ц? судд?,
Мовчазн? вбивц?
Врятують, прийшовши, на допомогу
Справжн?, завжди, одв?чн? Друз?