Гарна р ч Прохора К. -Печерського, Лободника

Поема


Бож?й Матер? ? прп Прохору
з Ки?во-Печерсько? Лаври
?з замилуванням ? любов’ю
присвячу?ться


Не першого
не другого ?сайю
це Ти мене
у торб?
добр?й
потряса?ш —
Ти, Боже, добрий!


м?ж п?днебессям душ
де ще духу нема? —
? занебессям
що ? душа не зна?
тут дихання
т?лесного
й душевного
нема?...


? так як слово
вперше нарожда?ш
його й на Неб? ще нема
? ми тут добре —
про це зна?м
й що я ув торб?
? для чого потряса?ш



? с?ль!
? с?ль — ?з см?ття
с?ль! —
Прохор-Лободник
ще задовго до вес?ль
голод?в з смертю...
й лобода хл?бом стала!
й поп?л — с?ллю!


князь став — н?би село!


Якби в мене любов забрали
й м?й шлях украли
без слова
?з висот —
все чмо вернулося б у чмо
? стало б те й таким
яким до мене
? було


вважа?те — з в ? д т и народи
? ? ц? ? т?


п?днятись
можна —
збутись чимось
кимось
лиш в Христ?!!



Князь — виправивсь
(о! званий Окаянним...
ки?вське тло)
та знав в?н половц?в з селом



а д е б у в Прохор —
половц?в як ви здогаду?тесь
зовс?м не було...

23.02.2021,
свято Прохора К.-Печерського, Лободника