Ти шепочеш як грудень

Ти шепочеш як грудень:
Пом?ж пустих вулиць холодним в?тром,
Залишивши л?д та сн?г,
Сухим та морозним пов?трям.
Ц?лу?ш та обн?ма?ш як в останн?,
Пухкою ковдрою н?жно,
Кожно? ноч? накрива?ш плеч? мо?.
? п?дкрадаючись тихо несп?шно,
Лиша?ш по соб? невпевнен?сть,
Сто?ть п'ятир?чна розгублена.
Серед натовпу байдужих дорослих
Покинута чи загублена ?