Зависит всё от вас

стихотворение на украинском языке


Залежить все в?д вас


Якщо ? сила, сл?в нема,
Щоб розказати про кра?ну,
Де закликають небеса –
?днати край, людей, родину.


Як треба вм?ти, жити мирно,
Бо Богу в неб?, дуже зле,
За те, що душ? – наче д?ти
Не бачуть в ?дност? святе.


Вони щось д?лять, не под?лять!
У хат? сваряться брати.
Лиш матер? у добре в?рять,
Бо в пекл? ворога сини…


В?йна! В?йна! Що робиш ти?
Чи Божа кара на дуринду,
З?йшла? Брат?в знедолених навчити,
Як? накликали негоду
? посварилися в житт?:
Бо малов?рн?, та дурн?!


Пихатий ?демон? - краде, п’?!
Обличчя сво? в ол?в’?
Втопив по вуха, як кра?ну;
Бо серце б?сове, так п’?,
Що вже не бачить Батьк?вщину.


Невже боролися зате?
Щоб дурня мати на престол?!

Невже духовн?сть не живе?
В душ? козацько? родини.

Невже, не ма?те ви вол??!
Зробити файну Укра?ну.

Невже, до В?ри, та Любов?,
Ви зневажа?те родину.

? Бог у серц? ?. Дн?про тече велике.
? хто ж на св?т? все псу??
Зневага своя, що – кал?ка!

Брати! – прокиньтесь, засп?вайте,
Св?й розум смути розпрягайте.

Людина прагне миру в неб?,
А той, на трон? – прагне зомб?…

Чи варто в?рити тому,
Хто р?дну неньку не коха?.


Чи варто в?рити тому,
Хто на в?йну благословля?:
А сам – все робить, щоб в?йна,
В кра?н? довше ще жила.


Бо правда, браття – в грошенятах,
Що г?рко плачуть в рученятах:
Бо сльози ц? – народн? ?!
Дн?про – м?ж браттями тече!


В?д вас залежить, злагода, та мир:
Бо Бог – у Серц?! Там псалтир…
? Copyright: Yura Eolas-Shanti.
2018


P.S.
Не розум??те ви серця –
Яке отримали в житт?.
? т?льки розуму зда?ться,
Що св?т покинули свят?.
Бог вам дару? – хл?бну землю,
Сльози кристально? Дн?про,
Лани пахуч? та озерн?,
Що споглядають на село.
Чого кошту? вишиванка
У мальовничост? сво?й,
А в н?й д?вчинонька ф?алка –
Пала? зорями очей.
А сп?в народно? любов? –
Слова та речення, чудов?!
А т? музики що у Львов?,
Так? весел?, кольоров?!
Та балакуч? у розмов?.
То воля Божа до людей;
А доньки ваш? чорнобров? –
Що колисковують д?тей.
А борщ, вареники, сметана –
Готу? серденько – кохана!


Чого ж т?ка?те з кра?ни?!
В життя красиве за кордон.
Чому лиша?те ру?ни,
На тих стареньких, що як сон,
Додолу хиляться у спинах,
В?д прац? тяжкого життя;
Та в?дчувають у кол?нах,
Зневагу вашу, та ниття!
Бор?ться браття за св?тлину,
За неньку серця – Укра?ну!
Де мудр? люди, там ? мир!
Бо слово Боже, це ?нжир.
Скуштуйте Божо? любов?,
? хай не буду, в?йн, та кров?.
? Copyright: Yura Eolas-Shanti.
2018