Вона просто сутнiсть, природа душi

Не можна без не?, бо з нею святково,
Вона – просто сутн?сть, природа душ?.
?з нею на серц? завжди веселково,
Вона – тр?шки гальма, та б?льше – руш?й.
Пост?йно з? мною: в?д ноч? до ноч?
? здатна бажання зд?йснити мо?.
За нею до з?р д?стаються охоч?
Й п?дсп?вують ?й у гаю солов’?.
Усе прихорошу? барвами л?та,
Веде на побачення п?д зорепад.
В?д н?жност? кожна душа в?д?гр?та,
Бо нею завжди золотий листопад.
Усм?шкою сонця сто?ть на мороз?,
Хранителька щастя у лон? грудей.
Достатньо ??, як годиться, у проз?,
Лише у поета вона – апогей.

Любов – це життя! Почуття неокра?.
Любов – житт?дайний ц?лющий нектар.
Любов, наче райдуга барвами гра?,
А ми у полон? спокусливих чар.

http://www.stihi.ru/2018/01/04/6106 Ольга Васильевна Кайдалова 2
Переклад на рос?йську