Сiнастрiя кохання

(переклад Христини Аксентийчук)

Кохання знявши ?з Хреста,
Господь дав руки для об?йм?в…
Кохання чисте, як сльоза…
Та т?льки сльози - недоц?льн?!

Похолодало... б?сом н?ч
повзе до г?р ?ршела?му…
Св?тило ж зникло потойб?ч…
Воно, як правда, невловиме…

? сум у грудях, наче дзв?н…
? руки - цвях Кохання точить
в полон? спогад?в та сн?в,
що серце болем кровоточать…

Бо без кохання – все лиш тл?н!
Жив? ми разом т?льки, Отче!