Планета жаху

Щоб потримати м?й хребет
Ти довго задивлялася у оч?.
Ножем здирала тихий шеп?т
? рвалась з шк?ри до гниття,
Аж доки слина прот?кала
В?д дуже тяжкого удару,
Розмилась кров'ю, оголилась
Твоя спотворена душа.
Нам залишилося недовго
Ступати по чуж?й земл?,
Де б?льш не ц?нять свого брата,
Плюють над?? прямо в оч?,
Гвалтують, р?жуть по живому,
Коли останн? г?рк? сльози
З?ллються в церкв? за людей,
Як? не бачили св?танку.
Мене гн?тить чужа нев?ра
? цвях забитий у трун? так серце кра?,
Я бачу св?т, який тремтить
Н?хто н?кого не жал??
У куп? зради ? брехн?.
Сл?пе стол?ття загнива?,
Кайдани зн?ме мен? кат,
Коли я вирвуся з безодн?
В ганебний св?т людсько? бол?
Тод? згадають мене люди,
Як? схилились до п?тьми.
Тремт?ть, аж доки я живий
Я не дозволю бити брата
? прихилятися п?тьм?.


Метки:
Предыдущий: Терза душу старий слiд
Следующий: Журавлиною весною