СФiНКС

Там сф?нкс очима оленяти зорить даль. На берез? пустому моря в знемоз?, через "не можу", через втому, яко? св?т не бачив ми бредемо по вогкому п?ску… ? ск?льки ще брести туди, де в глибин? скелястих г?р заховано комору. В н?й скриня, манускрипт старезний ? зернята та?мних знань... В?к?в незл?чено багато чекають нас вони отам...

Ти пам'ята?ш як чекали ми, коли пристане лод?я з Покликаним ? Званим ? потече мелод?я в?д берега до скель? По всохлих руслах мр?й та сн?в? Коли макрель у ср?бло пофарбу? воду при повн?м м?сяц? в призначену годину. В ?м'я Пречисто?_Отця_?_Сина... Ти пам'ята?ш, друже_брате_сину?

2007 - 2011

Метки:
Предыдущий: Sоlо на Cаксофонi
Следующий: Лети, мiй Юний Королю!