З неба вигнана вода

З неба вигнана вода.
Де його не брак,
там душ? не прикладай,
а займай за так.

А незайманим, воно
ще не зна? сл?в.
Назбирав ?х на в?нок,
безголосся спл?в.

В отак?м забут?м 'я'
перейшов себе,
де росло мо? ?м'я
терням до небес,

де гуд?ла на медах
л?т?я бджоли.
Що дорогою згадав,
сн?г не заб?лив.

Хай купа?ться в смол?.
З Божо? ?скри
розпалю я перел?т
для пришитих крил.

Не знайду соб? кута,
вигадаю крок.
З неба вигнана вода,
з дихання з?рок...

6 С?чня 2011