Довершено - Мiсто Мертвих Дерев

?… ? летять з нар?канням ? дзвоном
В ?млу, в неск?нченн?сть, у прост?р
Дерева ? мертв?, зливаючись в пам’ят?…?
(Ем?ль Верхарн)

Мертв? дерева
Соб? збудували м?сто:
Може тод?, коли
Вони були ще живими,
А може тод?,
Коли стали сухими ? мертвими
? м?сто будували ?х т?н?.
Може.

Я блукав крутосхилами,
В?дчуваючи ногами кам?ння,
Повертаючи зморшки обличчя
До жорстоко? д?вчини Сонце,
Бачив як мертв? дерева
Застигли в порив?
Зд?ймаючи г?лки-руки
До пустел? синьо? Неба,
Лет?в над р?кою Часу,
? раптом жахнувся:
Я потрапив до м?ста –
До М?ста Мертвих Дерев.

До м?ста Самайну в?чного,
М?ста в?чного падолисту,
М?ста, де все застигло,
Де рухаються т?льки т?н?
? щось мен? шепочуть –
Т?льки мен?,
Бо н?хто ?х почути не здатний.

М?сто застиглих вулиць,
М?сто мовчазних перехожих,
М?сто в?чно? тиш?,
Де не сп?вають птахи,
Лише стука? дятел-гробар:
Н?би заколочу? цвяхи
У домовини-т?ла,
Н?би то в?н бургом?стр
М?ста Мертвих Дерев:
Птах з червоною шапочкою.