У дивовижнiм зимовiм свiтанку

У дивовижн?м зимов?м св?танку,
На передодн? святкових чудес...
Ти залишив небеса без серпанку,
Наче прир?к на життя без словес.

Тужить душа в кришталевому замку,
? замерзають по вол? уста.
Т?, що в ц?лунку кохалися змалку,
Т?, що зазнали любов з сповиття.

Ти залишив мене нудьгувати,
? до страждань примусив схилитись.
Я вже не зможу без тебе л?тати,
Мр?ю у неб? ясн?м схоронитись.

Мен? не байдуж? мо? сновид?ння,
Я мимо вол? в?д них он?м?ла.
Ти полет?в, та забрав мо? крила,
Я небесам про це розпов?ла.

Може почують, може побачать,
Крила повернуть, мен? все пробачать...
Тужить душа в кришталевому замку,
Мр?? побачити небо в серпанку.

(посвятила Ирине Генераловой - Лаковец)