Робота в пол

Гордо яблун? ? вишн? в саду розцв?тають,
Все гудуть невтомн? бджоли ? ?х запиляють.
?дуть люди працювати, т?льки з?йде сонце,
Щойно вигляне ?з л?су-блима? в в?конце.
А стол?тн?й дуб до клена в л?с? щось шепоче,
Як то гарно, коли хтось працювати хоче.
Он лопата, он грабл?, соток десь с?мнадцять,
Припаду я до земл?, буду прислухаться.
А весняний в?терець все траву колише,
Хай, лопата, тоб? грець-в об?д ледве дишу.
Подивився я на трасу-сонце вже с?да?,
Земляную чорну масу все перевертаю.
Кину в землю “реманент”, п?ду до дороги,
Впав на землю в цей момент, п?дкосились ноги.
Огорта? поле н?ч, у земл? лопата,
Веч?р-зовс?м ?нша р?ч, де це моя хата?
Ой скор?ше б зайти в хату, книжку почитати,
Занести в сарай лопату, завтра знов копати.
Гарна книжка, та читати вже нема? часу,
Треба вдень перевертати в пол? чорну масу.
Зранку знову я у пол?, пташечка щебече,
Наробився я довол?, аж бол?ли плеч?.
К?лька соток я скопав у травневу днину,
Ц?лий веч?р прис?дав, випрямляю спину.
Я втомився ?ще зранку, дивлюся в д?брову,
У блакитному серпанку хтось пасе корову.
Ой працюю я граблями ? горби р?вняю,
Розр?вняю все й очами горизонт вбираю.
Гарно десь там вдалин?, в?чн?сть, мабуть, ц?ла
Ох думки мо? сумн?, знов в?зьмусь до д?ла.
Прохолодний в?терець з полем розмовля?,
Полю скоро вже к?нець, швидко я копаю.
В?тер каже щось до хмар, хмарам щось буркоче,
В?зьму в поле я л?хтар, щоб копать до ноч?.
У п’ять ранку м?й л?хтар дос? св?тить в хмару,
Дивлюся-Свирид в?вчар вже пасе отару.
У с?м ранку в мо?й хат? певно, сонце ся?,
Я ногою на лопату знову налягаю.
Уморився-Боже збав, була кр?патура,
В л?жку я два дн? лежав, гарна ф?зкультура!
Але знаю, що немарно поле я копаю,
В к?нц? серпня дуже гарн? будуть урожа?.
Землю я вже розпушив, що не бачу меж?,
? бадилля п?дпалив-поробив пожеж?.
Трохи обгор?в чебрець, що ж це я зад?яв,
А п?вн?чний в?терець поп?л весь розв?яв.
Поп?л несло в небеса, с?в я на травиц?,
В цих л?сах така краса-вовки ? лисиц?.
Все сво?м життям живе, л?то зустр?ча?,
Риба у ставку пливе, соловей сп?ва?.
Раджу, друже, я тоб? в травн? теж сп?вати,
А не сльози лить в журб?, з?лля те вживати.
Лиш тод? буде щаслива вся твоя родина,
Усм?хнеться вам красива у саду калина.
Пам’ятай про це завжди, що б в житт? не сталось,
Щоб цв?ли ж для вас сади, сонце усм?халось!

Метки:
Предыдущий: А-ёй!
Следующий: Зимовий в дпочинок