Тут повiтря таке, як любов... Трускавецька емоцiя

Тут пов?тря таке, як любов, – за життя не нап'?шся.
Вже ? повн?? груди набрав – але хочеться ще.
От ? диха?ш щастям, немов без зупину см??шся.
? на серц? так легко – мов друг п?дставля? плече.

Тут природа така: що не крок – то п'янке ? зелене.
Кожен лист на деревах, трава б?ля н?г – ц?лий св?т.
А Карпати – завжди, в?д дитинства прихильн? до мене.
А Карпати – щаслива частина мене ст?льки л?т.

Тут ? люди так?: я вдивляюся знову ? знову
У обличчя прив?тних карпатських людей Трускавця.
? у вс?х незнайомок ? риси мо?? любов? –
Усм?хаюсь у в?дпов?дь, як ? люблю, – без к?нця...