Я разрисую серость года. украинский язык

Я РОЗМАЛЮЮ С?Р?СТЬ РОКУ...
***трохи зимове***

Коли хурделиця жорстоко
?з п?дданих збира? дань,
Ми розмалю?м с?р?сть року
У кольори сво?х бажань.
Вогонь розпалимо кам?ну...
Переведеться нан?вець
Зимовий смуток безпричинний,
З?гр?тий полум"ям сердець,
Як? запалено коханням,
З?йшовшим, н?би дар Бог?в,
У ц? часи передостанн?,
Що, наче море з берег?в,
Води невпинним сьомим валом,
Мов кара, лине на поля...
Ще зупиняти цю навалу...
Та час ще ма?мо... То ля-
жемо в сплет?нн? т?л на килим,
Що пахне оберемком трав
Духм"яно-л?тн?х... Бачиш, мила-
Це я в душ? тоб? з?брав,
Щоб ти в часи оц? жорсток?
Творила лет весняних крил,
Я розмалюю с?р?сть року
В свого бажання кольори.