З мене досить

Я хот?в потонути в безодн? карих очей,
Лишень одну тебе кохати, пов?р.
Але в нас р?зн? погляди на сотн? речей,
? в тебе, нажаль, поганий ?з?р?.

Чому все сталося саме так,
Моя кохана, мила, р?дна,
Можливо краще вже н?як,
Бо я не той, ? ти не в?дпов?дна.

Заради тебе готовий був,
? на атоми розбитись,
Поради ?нших я не чув,
Як? казали в?дхреститись.

Так, в?д тебе, мо? кохання,
Хот?в лишень тепла долон? –
Отримав лиш г?рке страждання,
Тепер стою – в самотньому полон?.

З мене досить, прошу, пробач,
За те, що намагався покохати,
Не см?йся з мене ? не плач.
Нам з тобою б?льше не л?тати.


Метки:
Предыдущий: вiн написав тодi листа
Следующий: ЧОМУ ЯВЛЯ ШСЯ...