Украина

Що з тобою буде, Укра?но?
Бог в душ? чи переможе зло,
усм?х дол? чи остов Ру?ни,
де кийки, ?уди ? ?бабло??

Половина ходить у туман?
? рад??: Схвалено бюджет!
?нша половина на Майдан?
кров’ю пише опору сюжет.

То куди рушаймо? На Голгофу
розт?катись болем по земл?,
поклонятись ?долу ? лоху,
множитись в гадючому кубл??

Ми – лиш люди, а не Божа сила.
На Голгоф? втратимо усе.
Велетенський хрест, п?д ним могила.
Хто спокуту небу понесе?

Що тебе чека?, Укра?но?
Верховодять клани ? ?братки?.
Осипа? цв?т сумний калина.
Древо ?? д?лять на шматки.

Котрий раз у котрому стор?чч?
виб?р пропону? нам шляхи,
та закляли ноги на узб?чч? –
?х скували люди ? гр?хи.

* * *
Час Велико? Смути настав.
Я не в?даю, як тебе звати –
ти тако? Вкра?ни бажав,
обивателю з крайньо? хати?

Своя хата – рад?? душа.
Сво? щастя у сит?й осел?.
Та духовна могила чужа
трохи вище в?д хатньо? стел?.

Остогидла система ?з лжи,
?з украдених пенс?й, зарплати.
?з дов?чного: буде все, жди,
б?долахо ?з крайньо? хати.

Що зупинить стих?ю душ?,
цю анарх?ю, мати порядку?
Недолуг? державн? муж?,
що жирують на свят? достатку?

Час Велико? Смути настав…
Чи ти зможеш на себе узяти
оту кривду, як?й присягав,
винуватцю ?з крайньо? хати?

* * *
Над?ю д?стаю з д?ряво? кишен?,
ховаю в тишу сл?в, нехай живе дитя,
а сам у б?й ?ду, наповнивши леген?
пов?трям ?з дим?в засн?женого дня.

Брук?вки вже нема – роз?брана на зброю
? барабанить час по в?кнам ? брон?.
Стомився Каменяр, сто?ть перед ст?ною.
Навколо суд очей ? б?сов? вогн?.

Чека? н? мене, н? тисяч? безсилих,
н? маячню вимог, де кожен за сво? –
геро?в спод?вань, окрилено-см?ливих,
що переможуть зло, якщо воно десь ?…