Примара

Н?чого особистого. Просто випадково почута розмова...


я закрию тв?й прост?р
в с?рникову коробку...
пролуна?, мов постр?л,
м?й прокл?н на п?вроку.
в пота?мн?й к?мнат?
потойб?чного замку
буду катом на страт?
тво?х мр?й на св?танку.
в?докремлю бажання
?люзорн?стю жалю,
помарн?ють в стражданн?
тво? оч? зухвал?.
на палаючих скронях
не затримаюсь в?тром,
на вологих долонях
заспок?йливим св?тлом.
промайну, як примара,
залякаю до смерт?.
оп?вн?чним кошмаром -
мертва кв?тка в конверт?!

але це - не ц?каво,
я тебе амн?стую.
просто вистигла кава,
просто часу браку?...