Глечик

В?дбатувати бритвою Оккама
Слова ? снива, дотики ? плеч?,
Вс? в?зерунки дол? недоречн?,
Бо знову кам?нь пада? на глечик,
А пот?м глечик пада? на кам?нь,

Вов?к в?к?в. ? тр?щинки-стигмати
Навзаводи б?жать в?д дна нагору –
? лл?ться горлом перег?ркле горе,
- Моя маленька , - пошепки говориш, -
Ти звикла вже щоразу помирати?


? звично кле?ш душу у долонях,
Стира?ш наждаком все набол?ле,
Тв?й б?дний глечик знову – вкотре – б?лий...
Та знову навп?л розлет?лось т?ло:
Цей черепочок – син. А другий – доня.

Метки:
Предыдущий: Троянське танго
Следующий: Жiнка зi снiгу