Троянське танго

Для танго потр?бн? дво?.
Ся н?ч догорить, як Троя,
Згорнуся тугим суво?м,
Розкручусь, немов сп?раль.
Троянду в губах затисну –
Аж крапелька кров? зблисне,
? скотиться вниз намисто,
? птахом злетить вуаль.

? сукня злетить до чорта,
Волосся - як птаха чорна -
Пригорне тебе, огорне
Круг ши?, немов аркан,
Полиновим сном задушить,
Ц?лунками вийме душу,
? знову стискати змусить
Судомно тенд?тний стан.

М?й трепетний н?жний мачо,
М?цн?ше тримай – не плачу!
Це танго, що смерть неначе –
П?вкроку, ? крок, ? мить…
…Паркету слизька арена,
Пала? зоря зелена,
Ти кличеш мене: ?лена…
А Троя горить, горить…

Для танго потр?бн? дво?.
Розд?лен?, як горою,
З тобою, н?мий герою…
Шаленство вуг?льних к?с,
? зливи травневий безум,
? ранок, пропахлий безом,
? вигук, в?дтятий лезом,
Летить через сон: ?Пар?с?