До украiнцiв!

До укра?нц?в!

В?вц? мо? в?вц?.
В?вц? та й отари.
Хто вас буде пасти.
Як мене не стане…

Укра?нська народна п?сня.
Автор: Михайло Гринишин.

В?д Карпатських г?р, й до полонини,
У Руси мо??, Укра?ни.
З давн?х давен, тут жили люди,
? добр? газди, були всюди.

? було все, у власн?й комор?,
? в льоху, у клун?, та на двор?.
Росла, як з води, в них худоба,
Не ?ла душу, ?м жадоба.

Тут привикли, кожен день трудитись,
Вставати рано, кращому вчитись.
Себе ? працю, шанували,
У власн?м кра?, панували.

А коли разом брались, за д?ло,
В руках ум?лих, все ? гор?ло
То ж мали й хл?б ? все до нього,
В молодого, та у старого…

Тепер вже, ?нш? часи настали,
? щоби мен?, там не казали.
Щось не виходить газдувати,
У вас, хочу я запитати:

Чому це так, все у нас, сталося,
Що добро, лиш сотн?, д?сталося?
А ?нш? вс? – сорок м?льйон?в,
В сво?й дом?вц?, у полон?.

Мен? на думку ? спали в?вц?,
Пок?рн?, добр?, як укра?нц?.
А т?, що все до рук прибрали,
Пастух?в, до овець найняли.

?м би "мудрим", та овець любити,
То могли б, в?чно, у добр? жити.
За десять рок?в, два Майдани,
Скидали в?вц?, лиш кайдани.

Колишн? газди, любили стадо,
? давали ?сти, йому радо.
А пастух, теж мав, свою м?рку,
Та не здирав в?н, з овець шк?рку.

Сучасн? газди, "розумн?" стали,
Бо в?вц? наш?, вже ?х д?стали.
То ж пастух?в, лише пригр?ли,
Аби овець, добре гляд?ли.

А т? давай. Рад? старатися!
Зам?сть того, щоби навчатися.
Отару овець стали стригти,
А останн?, з кра?ни б?гти.

Спочатку на Сх?д, нин? на Зах?д,
Йдуть наш? люди, шукають вих?д.
Вже не сила, даром робити,
Люди – не в?вц?! Мають жити.

Ой, мо? люб?, вс? укра?нц?!
Щоб жити добре, в р?дн?й стор?нц?.
Не будьте ви, сам? рабами,
Пок?рно йдучи, з баранами.

Бо заросте, все бур’янами…

09:00.23.01.2018.