А дерево махало пiд вiкном

А дерево махало п?д в?кном
Оголеними чорними руками...
Немов кричало: борюся з в?трами,
Не йди ?з дому, об?ймись з? сном.

Такого б друга мати у житт?,
Щоб попередив, взяв усе на себе
Та затулив в?д того, що не треба...
? я б його од в?тру захистив...

Метки:
Предыдущий: Сьогоднi знов дивився на Карпати
Следующий: А поле треба все одно пройти