А зорi сяють не для нас

А зор? сяють не для нас,

Давно вогонь кохання згас,

Минула пристраст? весна,

? сипле сн?г, сто?ть зима.



Розв?яли усе? в?три,

Де разом були я ? ти,

Де пишно цв?в для нас бузок,

Любов? був наш перший крок.



В душ? гуля? замет?ль,

Тепер залишилась лиш б?ль,

Нема? сонечка, нема.

Минула наша вже весна.



Летять у даль кудись думки,

Проходять посп?хом роки,

? не цв?те уже бузок,

Любов розсипалась в п?сок.

Метки:
Предыдущий: Як прощаеться сонце, нiхто так прощатись не вмie
Следующий: Падлашчвацца?!