Надходить лютий пурпуром до губ

Надходить лютий пурпуром до губ
? попелом с?чневих сн?гопад?в,
розв?? креслення жертовних згуб,
окреслюючи лиштви для парад?в.

Мережитиме скло, думки ? дух.
Сентенц?? мо? з?ллються в кратер.
А плуг дзвен?в! (Бо грунт уже набух.)
Жнива узимку - урожайн? втрати.

Цей с?чень як н?коли перезр?в:
жага сердечна сповнювала прост?р.
? безпорадн?сть в розпач?, мов зв?р,
точила нюх : шукала стрижень гострий.

Ще день - ? лютий. А за ним весна...
В пром?нн? сонця - св?ж? замет?л?! -
травневим цв?том зникне борозна,
що взимку прооралася на б?л?м.

Кривав? плями в пам`ят? мо?й
загорнуться пелюсткою на с?чн?.
? аркуш туги , звитий у сув?й,
замре п?д пилом в ?стин? одв?чн?й.

30 с?чня 2014