Весной

Дивлюсь з в?кна ? любо так мен?,
Невдовз? вже свята травнев?,
Що може бути краще навесн?,
Н?ж в розкв?т? сади вишнев?.

?х аромат духм’яний та п’янкий
заполонив усе довкола,
В пов?тр? сп?в пташок луна дзв?нкий,
В садибах загуд?ли бджоли.

Кургани зелен?ють в дален?,
Вони зд?ймаються мов хвил?,
Як люблю я ось ц? веснян? дн?
? кра?види серцю мил?.

Я вийду в степ, де килимом трава,
Що щедро прикрашають кв?ти,
Ось килим нов? фарби набува,
Це маки стали червон?ти.

З?йду на пагорб,гляну навкруги,
Краса,аж дух перехопило,
Так вабить небо,просто у верхи,
Здалось неначе маю крила.

Кому ж це запитаю небеса
Завдячити за дн? травнев??
Чи ? у св?т? ще така краса,
Кв?тучий степ,сади вишнев??!

Як наречен? вишн? у сел?,
Зелений степ до небокраю
? я кажу,що кращо? земл?
Не знаю й знати не бажаю!


Метки:
Предыдущий: Та щоб ти сказився, смердючий пiдсвинок
Следующий: нi