Дiтки, моi вiршики-сирiтки...

* * *

Д?тки, мо? в?ршики-сир?тки,
Я поганий батько нав?ть вам.
Де вас д?ти?
Рвати з вами кв?ти?
? не надаватись ворогам?

На столи — п?д скальпел? — не класти?
П?д наман?кюрен? зубц?,
В шестерн? кат?вень,
де пропасти —
? Творця забути у к?нц??!

Ось веду... Дов?рливо за ручки
Ви взялись.
Довкола виск ? гам.
Бер??вськ? рискають п?дручн?,
Чорн? ?Волги? пруть на нас без гальм.

Завтра прийде у барак гестапо,
З уц?л?лих — для нудних роб?т
Вибере...
До ранку ж буде капо
Наглядати — за мишами к?т.

О льохи, о морги, о п?двали,
О кат?вн?, де вас жити вчать
Т?, хто правду краще б розказали,
Та — розумн?.
? тому — мовчать.

1992