такi лапатi

Дн? закоротк?, буц?м п?дстрижена власноруч гривка,
Ножиц? туп?, пасма на кахел?, та й д?дько ?з ними,
А той перший празник, а за ним другий, а за ним грип,а
Залишатися страшно у цих к?мнатах-заметах такими н?мими:
Пан-то-м?-ма – пан чи пропав! – гра?мо рол? приречен? в?д початку,
Ну ж бо, ваша репл?ка! – тридцять шостим кеглем на рисовому суво?…
…? потайки спод?ватися – що Бог все розрулить та поставить свою масну печатку,
Так? б?долашн? ? так? по-зи-тив-н?, що аж противно, геро?.
Сн?гу насипало, чи нападало – результат той самий – ? добрий господар собаку,
В?чна об'?зна за в?кном. Фури ?з вод?ями – недремними як апостоли чи сан?тари в палат?,
? найстарший – з очима сльозавими в?д безсоння – спита?: – ти дос? чека?ш знак?в?
От вони, ж?нко! ?з неба летять – так? солодк?, так? щаслив?, так? лапат?…


Метки:
Предыдущий: Мара паэта
Следующий: Вечорiе...