Нiколи

Похмуре слово "н?коли"
Ламало хребет над??,
Лякало пташок довкола,
? гризло думки несп?л?,

Щоб в плани не виростали
? зникл? - слабк? та квол?.
Ми слова цього не знали,
Не в?рили в те "н?коли".

Та раптом…(а точно раптом?)
М?ж нами воно постало
? вчора у нас – не завтра .
Бо завтра вже не настане.

Метки:
Предыдущий: Look at my eyes
Следующий: Лицар