Зоряна наречена

Коханочко моя, я тв?й нав?к,
Моя красуне я - тв?й чолов?к,
Моя ти Богом в?нчана дружина -
Тоб? я т?льки так кажу в?днин?.

П?сн? вес?льн? у душ? сп?вають,
Та в ц?л?м св?т? ?ншо? нема?,
Нас небо пов'язало в?чним шлюбом,
А м?сяць с зорями, то - св?дки, моя люба.

Моя ти частка, найдорожча серцю,
Душ? мо?? чисте? люстерце,
На тебе я дивитись не устану,
Чар?вний св?т нам за оселю стане,

Тоб? ж так л?чать зорян? намиста
Та до лиця любов яскрава й чиста.