вокзали

За нами сумують вокзали.
Вони знають нав?що сльози.
Т?льки не вм?ють латати рани,
? обер?гати серця в?д мороз?в.

Останн?й вагон забере над?ю.
По колу, по кол?ях без вих?дних.
По очах читати т? люди не вм?ють.
?дуть вперед, та не знають куди.

Метки:
Предыдущий: Мариться весна
Следующий: My Sweet Prince