Мiй милий... Мiй хороший... Треба йти...

М?й милий... М?й хороший... Треба йти...
Тебе чекають... ? мене чекають...
Як добре, що про нас н?хто не зна?.
Хай буде так – в?д нас нема б?ди.

М?й милий... М?й хороший... Нам вже час...
? хочеться, переборовши муку,
сказати: "Год?... Забираю руку
од вуст тво?х ? йду..." ? так – щораз...

М?й милий... М?й хороший... Я й сама
тво? ц?лую руки безупинно,
краду кохання ще одну хвилину
? врешт? йду, бо виходу нема...

М?й милий... М?й хороший... Н?жний ти...
Напевне, завжди в т?м ж?ноча доля,
щоб першою, з?бравши сили й волю,
казати, щастя ради: "Треба йти...".