Моя доля...

Доленько , ти моя доле !
Де ж ти забарилась ?
Чом до мене ти н?коли
Та й не прихилилась ?

Може горами блука?ш,
В?тром у п?дн?жж? ?
Або в св?т? силу ма?ш
Десь на роздор?жж??

Я сама би полет?ла...
Але , де шукати ?
Та чи сможу тебе ,мила ,
Привести до хати ?

Ти до мене б?лим птахом
Повертайся ,люба .
Та й живи над мо?м дахом,
Доленько ,голУбо !



Метки:
Предыдущий: провулками Кастилii...
Следующий: There is no perfection in the world