Поетеса

Присвячу?ться О. Г.

Комусь подоба?ться ж?нка-депутат,
Комусь – при?мна й мила стюардеса,
Комусь – см?лива д?вчина-солдат,
Мен? ж – сумно-весела поетеса.
? см?х, ? сльози у ?? рядках,
? сум, ? рад?сть знов тривожать душу.
Я ст?льки бачу у ?? словах,
? ц? емоц?? я виплеснути мушу.
Не вс?м дано поета розум?ть,
Та я ?? вс?м серцем розум?ю.
У сво?х в?ршах, - т?льки просл?д?ть, -
Вона ус?х нас любить ? жал??.
Сьогодн? тр?шечки вона сумна,
А завтра буде через край весела.
В?д свого щастя, а не в?д вина –
Над твором класика всю н?ч провела.
П?д впливом пережитих хвилювань
Вона напише нам шедевр епохи !
П?сля червоних заголовк?в вс?х видань
Вона засне, щоб в?дпочити трохи...
?? розбудять не бо? курант,
А лиш гальмуюч? у тротуар колеса.
?з рук мо?х прийме букет троянд,
Моя сумна й весела поетеса...

30.01.2002