Сонет 49. В. Шекспiр

В той день(Не дай Господь той день прийде)
Через недол?ки мо? обличчя ти нахмуриш,
? п?дсумок твоя мо?й любов? п?д?б’?.
Таку рев?з?ю зробить чи хтось,чи сам присудиш.
В той день повз мене ти пройдеш чужий:
В очах не щедре сонце, а скупе.
Любов твоя, неначе дикий зв?р,
Шука причину, щоби не любить, в?д лют? зв?р сопе.
Я на той час м?цний буду, мов скеля
? присягнуся проти себе заради тво? правоти,
Бо зрозум?ю, що для тебе - я пустеля,
А ти давно шука?ш св?жо? води.

Мене покинути ? розлюбити - право тоб? закон да?.
А хто закон напише, щоб мене любити?У кого право таке ??


Метки:
Предыдущий: Сонет 66. В. Шекспiр
Следующий: Сонет 74. В. Шекспiр